Мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, встановлено ст. 44 ПКУ (для ФОПів – 1095 днів). За незберігання первинних документів, на підставі яких здійснювався облік доходів, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ. Про це повідомили податківці у підкатегорії ЗІР.

Але штрафи, передбачені п. 121.1 ПКУ, не застосовуються за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг. При цьому ФОПи – платники єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ та які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зобов'язані зберігати первинні документи, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг, а у разі їх незберігання до таких платників застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ.

ФОПи – платники єдиного податку І і ІІ груп та платники ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. При цьому ФОПи – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності (абзац третій п. 296.1 ПКУ).

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ПКУ).

У ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язань контролюючими органами.

Пунктом 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном, зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

За незберігання первинних документів, на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Штрафи, передбачені п. 121.1 ПКУ, не застосовуються до ФОПів – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.

Водночас відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Іноді, зустрічаються поради, щоб ФОП додав КВЕДи, І тоді усе буде ок:

• 64.19. — Інші види грошового посередництва (тут може знадобитися ліцензія НБУ);
• 66.19. — Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування (ФОП на спрощеній системі оподаткування заборонено займатися фінансовим посередництвом),

але, ці КВЕДи, наразі, повною мірою не легалізують прийом криптовалюти у якості оплати за товари або послуги. Адже криптовалюта як була, так і поки що залишається товаром, а бартер на спрощеній системі заборонений.

Податкова вважає, що криптовалюта не має чіткого правового статусу в Україні та, тому, не надає конкретної відповіді на питання можна здійснювати розрахунки криптовалютою на спрощеній системі або ні (дуже часто переадресовуючи це питання на Національний банк України). Але, під час перевірки податкова, скоріш за все, буде розглядати криптовалюту як товар.

Якщо податкова визнає операції з криптовалютою порушенням умов находження на спрощеній системі оподаткування — ваш ФОП можуть позбавити статусу платника єдиного податку (заднім числом, з першого числа кварталу наступного за кварталом у якому здійснено порушення) та всі доходи отримані після цього  та до кінця кварталу, у якому було здійснене порушення, далі загальна система 18% податку на доходи фізичних осіб + 1,5% Військового збору.

Тому, все ж таки, не рекомендуємо зараз використовувати криптовалюту під час здійснення діяльності ФОП або подати відповідний запит до податкової, щоб вони надали офіційну відповідь. Запит можна подати через електронний кабінет платника (у розділі «Листування з ДПС»).

Наші законотворці вже роблять перші кроки щодо надання хоч якогось правового статусу криптовалюті та її обороту в Україні. Так, у лютому 2022 року було прийнято Закон «Про віртуальні активи», де регулюється оборот віртуальних активів (це і є криптовалюта), права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів тощо. Цей закон ще не набрав чинності, та навіть в ньому вказано, що віртуальний актив не є платіжним засобом в Україні, тобто криптовалюті фактично не надається статус грошей.

Можливо, дещо пізніше, в Україні легалізують криптовалюту, як платіжний засіб та нею можна буде розраховуватися ФОПам на спрощеній системі оподаткування між собою, але, поки що це лише товар.

Розглянемо чи застосовується відповідальність до ФОП - платників ЄП I - III груп, які для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, використовують поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб.

Відповідно до п. 8 розд. I Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків користувач має право за власним вибором відкривати відповідні рахунки в будь-яких надавачів платіжних послуг.

Встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб. За поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Отже, забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб - резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої - третьої груп не можуть використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються ними для власних потреб.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 164 прим. 1 КУпАП, встановлено, зокрема, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-136 грн).

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-136 грн).

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій та/або програмний РРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Отже з 1 жовтня 2022 року розмір МЗП становитиме:

– у місячному розмірі – 6 700 грн;

– у погодинному розмірі – 40,46 грн.

У зв'язку зі збільшенням МЗП збільшиться мінімальний розмір ЄСВ. З 1 жовтня він становитиме 1 474 грн (6 700 грн х 22%).

Зі збільшенням розміру МЗП зміниться максимальна величина доходу, на яку нараховується ЕСВ (15 розмірів МЗП). З 1 жовтня – 100500 грн. Отже, максимальний ЄСВ на місяць з 1 жовтня – 22110 грн.

15.03.2022 р. Верховною радою України затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Окрім цього, Торгово-промислова палата України 28.02.2022 р. на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України у листі за N 2024/02.0-7.1 засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначає, що обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, 17.03.2022 р. ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Завантажте зразок нижче:

Файл vuznannya_fors-mazhoru_tppu.pdf - це зразок засвідчення форс-мажорних обставин українською мовою у форматі PDF

Файл vuznannya_fors-mazhoru_tppu_eng.pdf - це разок засвідчення форс-мажорних обставин англійською мовою у форматі PDF

ВИСНОВОК: Таким чином, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської  діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

vuznannya_fors-mazhoru_tppu.pdf vuznannya_fors-mazhoru_tppu_eng.pdf