Насправді відповідь на це запитання я отримав ще рік тому. Але все щось заважало розповісти про це. Якісь інші питання та новини. 

Отже, ресурс Preply для репетиторів: чи можна отримувати з нього доходи як ФОП?

Так, можна!

ДПС України на мій запит, який я готував для своєї клієнтки, надав цілком адекватну – а я навіть сказав би, бомбезну – відповідь 😊 що так, все можна.

Отже, в своїй індивідуальній податковій консультації від 22.08.2024 року № 4174/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК ДПС України дійшла висновків, що:

1. Доходи, отримані на Preply, можуть бути доходами ФОП за умови, що всі кошти, які надійшли із Preply на акаунт у Payoneer, були перераховані на рахунок ФОП в українському банку до закінчення податкового звітного періоду.
2. Принцип перерахунку у гривню такий же, як і для інших надходжень на Payoneer (докладніше про це в моїй статті «Як правильно користуватись Payoneer та Wise для отримання доходів від фрілансу»).

Отже, якщо ви заробляєте на Preply:

1. У вас має бути ФОП на 3 групі єдиного податку.
2. Всі кошти, що надійшли на Payoneer (чи іншу платіжну систему), необхідно переказати на рахунок ФОП в українському банку до закінчення кварталу, в якому вони надійшли на Payoneer (але не пізніше ніж до закінчення року).
3. Якщо ваш клієнт сплатив вам за уроки 100 доларів США, а до вашого рахунку в Payoneer в українському банку добралося лише 70 доларів (бо всі відкусили свою комісію), в доходи включаємо 100 доларів США.

Якщо все це вас влаштовує, можете заробляти на Preply як ФОП. Якщо не влаштовує… тоді можете платити податки як фізособа – 18% ПДФО та 5% військового збору.

Ну і, як завжди, нагадую, що якщо ви хочете безпечно заробляти на Preply, бажано отримати аналогічну ІПК саме для вашого ФОП. Бо ІПК – це документ індивідуальної дії, який захищає виключно того ФОП, кому надана. 

Якщо ж вам потрібна буде допомога, щоб отримати ІПК з цього питання, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації».

Поки громадяни, що здійснювали продажі через «Нову Пошту» без реєстрації як ФОП, отримують «листи-щастя» від податкової, сама «Нова Пошта» теж не залишилася в стороні. 

Починаючи із сьогоднішнього дня, фізособи зможуть отримувати через «Нова Пей» не більше 5 переказів на місяць на суму не більше 30 тис.грн. 

Якщо ж кількість переказів чи сума будуть більші, фінмоніторинг «Нова Пей» може запитувати у отримувача пояснення (та документи що їх підтверджують) щодо походження коштів. 

Тож виходить вибір без вибору. Вочевидь, що більшості із тих хто займається продажами в інтернеті таки доведеться реєструватися як ФОП. 

Ну а якщо комусь потрібна буде допомога в реєстрації ФОП чи підборі КВЕД для вашої діяльності, ви завжди можете звернутися до мене за послугами «Підбір КВЕД для ФОП – платника єдиного податку» та «Реєстрація фізичної особи – підприємця (ФОП) онлайн».

Однак я маю підозру, що громадянами це все не обмежиться, а наступними, кого буде «відпрацьовувати» податкова, вже стануть звичайні підприємці.

Річ у тім, що, маючи базу чеків про переказ коштів, які надійшли від платіжних систем, ДПС України отримало змогу розширити перелік своїх аналізів баз даних, які вони проводили раніше. 

І перший аналіз, який вони точно проведуть, – це чи застосовували ФОП, що отримували оплату через платіжні системи РРО/ПРРО.

Отже, якщо у податкової будуть чеки, що ФОП отримував післяплату від NovaPay, а у такого ФОП немає зареєстрованого РРО/ПРРО, то такий підприємець із великою часткою ймовірності отримає від податківців «лист щастя». 

Якщо ж у ФОП є РРО/ПРРО, але через нього за рік було пробито чеків на меншу суму, ніж пройшло оплат через платіжну систему (наприклад, ту ж NovaPay), такий ФОП теж ризикує отримати «лист щастя». Бо це буде свідчити про те, що частина оплат не була пробита через РРО/ПРРО.

Також можна порівняти суму, яка пройшла через платіжні системи по конкретній особі, із загальною сумою доходів, яку ФОП відобразив у своїй декларації платника єдиного податку. 

Такий аналіз може допомогти виявити тих, хто здійснював діяльність як ФОП, але при цьому одночасно частину товарів відправляв від себе як від фізособи й отримував за них кошти як фізособа. 

І в цьому є подвійний ризик, бо це загрожує не тільки штрафами за незастосування РРО/ПРРО. Такого ФОП цілком можуть зняти з єдиного податку, якщо доходи, отримані ним як фізособою, додадуть до доходів ФОП та виявлять перевищення лімітів. І такі приклади вже були, і навіть на рівні судової практики (я про це розповідав раніше «Кошти, отримані ФОП на рахунок (картку) фізособи, є доходом такого ФОП!» ). Ну, або за продаж товарів, яких немає  серед КВЕД ФОПа.

Сюрприз може чекати й на тих ФОП, хто отримує оплату за товар виключно за реквізитами, наданими в форматі IBAN. Бо як ми всі пам’ятаємо, ДПС України тримається позиції, що якщо оплата за IBAN-реквізитами була зроблена через небанківський ПТКС (термінал самообслуговування), то такі оплати все ж таки потрібно фіскалізувати. А згідно з Законом про РРО та Положення №13 фіскальні чеки мають створювати, видавати та відправляти на сервер податкової й небанківські ПТКС.

Ці чотири приклади – перше, що спадає на думку. Але я не сумніваюся, що департамент аналізу ДПС України зможе придумати ще декілька інших. 

Тож, будь ласка, проаналізуйте вашу діяльність з огляду на те, що податкова тепер отримує інформацію від усіх платіжних систем (ну або якщо ще не від усіх, то скоро почне отримувати від усіх), про всі перекази готівки (оплати), що надходять на рахунки ФОП та фізичних осіб. 

Аби не втрапити в ситуацію, коли жоден юрист, податковий консультант чи адвокат вам уже не зможе нічим допомогти. 😱

Бо все вказує на те, що підприємницьке «дике поле» добігає свого кінця, а держава всю цю сферу бере під свій тотальний контроль.

І про всяк випадок зареєструйтеся на сайті електронного судочинства 😊 https://id.court.gov.ua/

Питання
Чи включаються до доходу ФОП – платника ЄП (спрощена система оподаткування) кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE?

Відповідь
Коротка:
         Якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Податкового кодексу України.
         Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Повна:
         Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
         Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (частина друга ст. 5 Закону № 959).
         Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
         Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
         Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
         При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
         Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
         Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
         Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
         Пунктом 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
         Одночасно зауважуємо, що PAYONEER – це міжнародна платіжна система, а WISE є міжнародною системою грошових переказів, тобто не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах.
         Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
         Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
         Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
         Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
         Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
         Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
         Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
         Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Зміни, які вступили в дію з 01.08.23, НЕ торкнулися ЄСВ. Тож право на його добровільну сплату продовжує діяти.

Але зверніть увагу на загальне правило: не сплатили ЄСВ – немає трудового стажу🤷. 

❗️ Нагадування! Згідно діючих законодавчих норм «тимчасово, з 1 березня 2022 і ще протягом 12 місяців після закінчення воєнного стану, ФОП мають право не нараховувати i не сплачувати за себе ЄСВ».

Щодо особливостей звітування ❗️

ФОП, які скористалися правом не сплачувати ЄСВ, відображають таку інформацію безпосередньо в складі “Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця” в Додатку 1 (Розрахунок ЄСВ), а саме: за місяці, в яких вказане право було використано, проставляється «0» у графах, в яких має бути відображена інформація про суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, а також суму нарахованого єдиного внеску. Тут докладніше. 
  
Щодо термінів подання такої звітності↘️

• нараховані за себе суми ЄСВ ФОП 1 та 2-ї групи відображатимуть в складі Декларації за 2023 рік – строк подання до 1 березня 2024 року.
• нараховані за себе суми ЄСВ за весь рік ФОП 3-ої групи відображатимуть в складі Декларації за 2023 рік – строк подання до 9 лютого 2024 року.

❗️ Для тих, хто прийняв рішення сплачувати ЄСВ, нагадаємо щодо строків сплати: ФОП сплачують ЄСВ «за себе» до 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом.

Відтак, за III квартал 2023 року гранична дата сплати – 19 жовтня 2023 р.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).

Тобто, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Отже, якщо кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, а на рахунок, відкритий у системі WISE/REVOLUT/PAYONEER, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, оскільки такі надходження не вважаються доходом від здійснення підприємницької діяльності.

При цьому такий дохід оподатковуються за правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податків - фізичних осіб та є об'єктом оподаткування військовим збором.

Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 107.01.03 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Питання
Чи включаються до доходу ФОП – платника ЄП кошти отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системі WISE/REVOLUT/PAYONEER?

Відповідь
Коротка:
Ні, не включаються.
Повна:
         Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
         Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
         Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
         Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
         Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
         Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
         Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
         Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
         Пунктом 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
         При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом № 959, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
         Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
         Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
         Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
         Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
         Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
         Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
         Тобто, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
         Отже, якщо кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, а на рахунок, відкритий у системі WISE/REVOLUT/PAYONEER, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, оскільки такі надходження не вважаються доходом від здійснення підприємницької діяльності. При цьому такий дохід оподатковуються за правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податків – фізичних осіб та є об’єктом оподаткування військовим збором.
         Крім того, звертаємо увагу, що розгляд запитання віднесення переказів за допомогою сервісів WISE/REVOLUT/PAYONEER до грошових розрахунків відноситься до повноважень НБУ.

Хтось може підказати, як правильно виводити гроші в білу з апворку? Конкретно цікавить, який ФОП оформляти. Раніше виводив маленьки суми через payoneer на моно. Але оскільки прийняли новий закон 8131, так більше не вийде. Можливо можете кудись направити, що почитати по цій темі.

Дякую

Довіряй, але перевіряй!

Зазвичай, при отриманні валюти, у виписці, банки вказують курс НБУ та еквівалент валюти у гривні. Багато ФОП довіряють цим даним і не перевіряють...

До мене звернулась клієнтка із запитом подати її Декларації за 2022 рік по ФОП 3 групи 5%. У неї були надходження у гривнях та у євро. Для тих, хто не знає: дохід ФОП 5% у валюті є дата надходження коштів на валютний рахунок переведених у гривні згідно курсу НБУ на дату надходження.

Здавалося б, я міг глянути який був курс згідно виписки і такий дохід порахувати. Але, працюючи бухгалтером, рівень моєї параної зріс. Тому, я додатково перевіряю на сайті Нацбанку, яким дійсно був курс на ту чи іншу дату.

ЗАВЖДИ курс у виписці та на сайті НБУ співпадали.

Але не цього разу... 28 березня 2022 курс НБУ становив 32,19 грн/€, але у виписці Моно був інший курс – 32,14 грн/€.

Написав до підтримки Моно і отримав відповідь:
"Справа в тому, що згідно з постановою НБУ № 30 від 01.03.2022, продаж/купівля (яка дозволена постановою) валют не може відрізнятися більш ніж на 1% від курсу, встановленого НБУ. Тобто курс може відрізнятись, але не більше ніж на 1% від курсу НБУ".

Я розумію, що курс у Моно може відрізнятися від курсу НБУ. Але підприємцям потрібно бути уважними і шукати курс НБУ на сайті НБУ, щоб не занижувати свої доходи та не наражатись на потенційні штрафи.

Вирішила перевірити цю інформацію і дійсно є такий момент в виписках Монобанку, будьте обережні!

Скажіть, якщо я ФОП 3 групи хочу додати на апворк, мені податки ще платити з цього фопа?

При цьому оподаткуванню підлягає сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою.

Слід зауважити, що питання є ситуативним, а кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV Податкового кодексу України, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відсотки.

Водночас платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Єдиний податок 2% - фактично нова система оподаткування на період воєнного стану.

Платниками цього єдиного податку можуть стати як ФО-П так і юридичні особи, незалежно від системи оподаткування, на якій вони перебувають на цей час. Тобто перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2% можуть, як ФО-П та юрособи - платники єдиного податку (зокрема, ФО-П платники ЄП не лише 3й а і 1-2 групи), так і ФО-П та юрособи, що перебувають на загальній системі оподаткування, за умови, що протягом календарного (попереднього) року їх доход не перевищував 10 мільярдів гривень.

Перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2% є добровільним. Для цього до податкової потрібно надати заяву. Термін надання - до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на цю систему оподаткування.

Таким чином, перейти на 3 групу із ставкою ЄП 2% можна з 1 числа будь-якого місяця, а не лише з 1 квітня.

Новоутворені суб'єкти господарювання, які бажають обрати ЄП 3 групи із ставкою 2%, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою ПКУ для 3 групи платників ЄП для таких випадків, та вважаються платниками ЄП з дати їх державної реєстрації.

На разі не зрозуміло чи буде впроваджено нову форму заяви про реєстрацію платником цього єдиного податку, чи можна буде використовувати «стару». Особисто я не бачу підстав для запровадження нової форми заяви, адже «стара» для цього цілком підходить. 

У випадку переходу на 3 групу ЄП із ставкою 2%, цей податок буде обчислюватись від суми отриманого доходу, тобто виручки - суми коштів що надійшла на рахунок чи була отримана у вигляді готівки (з урахуванням особливостей для платників ЄП). 

Не залежно від обсягу доходів, після переходу на 3 групу ЄП із ставкою 2%, податок на додану вартість сплачувати буде непотрібно. Навіть якщо ви до цього були платником ПДВ. Платники ЄП 3 групи із ставкою 2% звільнені від сплати ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Але від сплати імпортного ПДВ такі платники ЄП не звільнені. Тож при імпорті товарів ПДВ доведеться сплачувати у повному обсязі, якщо звісно це не товари звільнені від сплати ПДВ.

Слід зазначити, що у звичайних умовах при переході із загальної системи на єдиний податок, платники ПДВ зобов’язані здійснити «умовний продаж», нарахувавши ПДВ на залишки товарів тощо, а його реєстрація як платника ПДВ має бути скасована.. На жаль в новому Законі про цей нюанс немає жодного слова.

Як на мій особистий погляд, у випадку переходу на ЄП із ставкою 2% умовний продаж здійснювати непотрібно, а реєстрація, як платника ПДВ має зберігатись. Справа в тому, що такий перехід на єдиний податок є тимчасовим. Після скасування/припинення воєнного стану, всі хто перейшов на цей єдиний податок АВТОМАТИЧНО повернуться до тих систем оподаткування на яких вони перебували до переходу на ЄП 3 групи із ставкою 2%.

Будемо сподіватись, що цей нюанс буде в подальшому урегульований на рівні ПКУ, адже податківці ще ті «фантазери».

Разом з тим, у поточному законодавстві, окрім нюансу що стосується ПДВ при переході на ЄП, є і інші особливості, що стосуються обчисленні податку та визначення бази оподаткування при переході із загальної системи на ЄП та назад на загальну систему. Наразі не зрозуміло, чи будуть вони регулюватись за загальними правилами передбаченими розділом XIV ПКУ, чи в подальшому законодавець передбачить якісь окремі особливості для таких випадків.

Платники єдиного податку третьої групи із ставкою 2%, декларацію по єдиному податку подають за квартал із зазначенням суми помісячного доходу. Така декларація подається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Враховуючи нюанс щодо зазначення у квартальній декларації сум помісячного доходу це буде якась нова форма декларації, оскільки поточні форми такого зазначення не передбачають.

Сплата єдиного податку за ставкою 2% має відбуватись у декілька етапів:

1. авансом, помісячно, до 15 числа за підсумками попереднього місяця (тобто, як приклад, до 15 травня потрібно буде сплатити ЄП від суми доходу отриманого у квітні);
2. остаточний розрахунок (у звичайні строки передбачені для квартальних сплат) після надання декларації за квартал, з урахування вже сплачених авансових платежів.  

Ну і при бажанні відмовитись від цієї системи оподаткування можна у будь-який момент (не чекаючи скасування воєнного стану) – з першого дня місяця наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

На разі в законі немає жодного слова про те о якого числа потрібно надати заяву про відмову від цієї системи оподаткування. Можна припуститись, що за аналогією із реєстрацією, надати заяву про відмову можна буде до кінця місяця в якому прийнято таке рішення. Але у податкової може бути своя думка щодо цього.

Ну і обмеження.
Платниками ЄП 3 групи із ставкою 2% не можуть бути:
1) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин); - видобуток, реалізацію корисних копалин;

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

Інші обмеження, встановлені для платників ЄП пунктом 291.5 статті 291 ПКУ, на платників ЄП 3 групи і ставкою 2%, - не розповсюджуються.

Чи переходити на сплату ЄП із ставкою 2%?
На це питання кожен має відповісти для себе сам. 
Такий перехід точно має бути вигідний платникам ЄП 3 групи із ставкою 5% і можливо тим хто сплачує ЄП за ставкою 3% + ПДВ. 
Що стосується суб’єктів господарювання за загальній системі, які є платниками ПДВ, то по-перше, тут потрібно прораховувати, наскільки економічно доцільним буде такий перехід, а по-друге, варто враховувати. Що на цей час перехід на сплату цього ЄП та подальше повернення на загальну систему із ПДВ викликає запитання відповіді на які наразі відсутні.

Автор: податковий консультант О. Зарайський