Де шукати ознаки підозрілості фінансових операцій

ЗМІ та соцмережі вже повідомляли про низку випадків блокування банками рахунків клієнтів. Давайте розберемося детальніше. Річ у тім, що додатком 20 до Положення № 65 йде перелік ознак, які Нацбанк пропонує використовувати як підозрілі для блокування рахунків (так звані Індикатори підозрілості фінансових операцій). І саме на них банки й орієнтуються. Звісно, кожен банк має ще власні внутрішні документи з приводу фінмоніторингу, але вони базуються на Законі про фінмоніторинг та Положенні № 65.

Так, у числі ознак підозрілості — навіть наявність кількох карток у клієнта, його надмірне нервування чи бажання обслуговуватися лише у конкретного співробітника банка. І це ще далеко не все, адже НБУ нарахував аж 73 ознаки підозрілості фінансових операцій.

Положення № 65 передбачає, що в банках повинна бути система автоматизації. Це комплексна інтегрована система автоматизації процесів фінансового моніторингу, яка може складатися з кількох окремих систем або підсистем, які забезпечують функціонування належної системи управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Саме система автоматизації має забезпечувати постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій.

Індикатори підозрілості фінансових операцій додаток 20 до Положення № 65 ділить на три групи:

• що стосуються діяльності чи поведінки клієнта;
• що стосуються фінансових операцій клієнта;
• за різними видами продуктів (послуг).

Поведінка клієнтів, яка повинна насторожувати банкірів

За нормами НБУ  підозрілими слід вважати операції, якщо клієнт (його представник):

• не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності);
• не бажає або відмовляється надавати інформацію або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити;
• має велику кількість рахунків або платіжних карток, потреба у яких не є зрозумілою або не відповідає його бізнес-потребам;
• нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку;
• демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері фінмоніторингу чи внутрішніх документів банку з цих питань;
• скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтвердні документи та/або роз'яснення;
• наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав);
• пропонує гроші, подарунки або інший вид подяки працівникові банку за проведення фінансової операції у незвичний або підозрілий спосіб;
• демонструє незнання інформації, що стосується фінансових операцій за його власним рахунком, та/або не може пояснити їх зміст;
• незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв'язків із незаконною діяльністю.

Також НБУ радить банкам вважати підозрілим операції, якщо:

• існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи містять неправдиві або підроблені відомості;
• неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою;
• інформація, надана клієнтом (представником клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах;
• фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам);
• за рахунком клієнта – суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету);
• є очевидні ознаки того, що інші особи контролюють проведення фінансової операції (клієнт читає все з нотаток або телефону чи інші особи стежать за клієнтом у приміщенні відділення або залишаючись ззовні) тощо.

Індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта

Ці показники зосереджені на аспектах операцій клієнтів, передусім — юридичних осіб. Треба зазначити, що чимало з них уже давно увійшли у вітчизняну бізнесову практику — і навіть тих підприємств, хто аж ніяк не планує порушувати закон. Приміром підозрілим, на думку НБУ, буде незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком. Або ж регулярні перекази коштів з рахунку клієнта — юридичної особи на особисті рахунки працівників або осіб, пов'язаних із працівниками, і навпаки (крім, безумовно, переказів, пов'язаних із виплатою заробітної плати, соціальних виплат та інших обов'язкових платежів).

Чимало підозр викликатимуть у банкірів і зовнішньоекономічні операції, які, на думку НБУ, містять підозрілі елементи, як от здійснення попередньої оплати за наявності «інформації з відкритих джерел про невиконання нерезидентом своїх зобов'язань за іншими зовнішньоекономічними договорами».

Підозрілим буде й те, що клієнт отримує на свій рахунок багато готівкових чи безготівкових платежів на незначні суми, які згодом агрегуються та великою сумою переказуються іншому клієнту. Або ж за рахунком клієнта неодноразово проводяться фінансові операцій за договорами відступлення прав вимоги (переведення боргу).

Ну або така ось ознака, що може призвести до блокування рахунку: фізична особа отримує на свій рахунок грошові кошти як кредит на суму, що вочевидь суттєво перевищує її фінансові можливості в частині повернення такого кредиту.

Звертаємо увагу бухгалтерів, що підозрілим для банкірів буде й те, що платежі клієнта – суб'єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети. Зокрема містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги. Тож будьте обережні при заповненні платіжних документів.

Індикатори за різними видами продуктів (послуг)

Тут банкіри згрупували ознаки у п’ять пунктів, які, щоправда, містять доволі багато підпунктів. Скажімо, підозрілими будуть готівкові операції, в яких обсяг готівкових операцій за рахунком клієнта не відповідає обсягу, що є притаманним виду і масштабам діяльності клієнта. Або ж коли за рахунком клієнта здійснюються регулярні фінансові операції готівкою на великі округлені суми.

Для відносин кредити/позики небезпечним буде, якщо клієнт не цікавиться істотними умовами кредитування (зокрема процентна ставка, штрафи) або витратами, пов'язаними із поверненням кредиту. Або коли клієнт використовує виданий кредит не у відповідності із затвердженими цілями позики, здійснюючи операції, що є нетиповими для діяльності клієнта. Чи якщо клієнт повертає довгостроковий кредит (зокрема іпотечний) у незвичайно короткий строк після його отримання.

Та що там казати — банкірів буде насторожувати навіть те, що економічна доцільність отримання позики з їх точки зору не є зрозумілою. Наприклад, на рахунках клієнта розміщена значна сума коштів, а він просить про кредит.

На власні набори індикаторів підозрілості заслужили від НБУ й операції із цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, торговельне фінансування, послуги із зберігання цінностей/надання в оренду депозитного сейфа, онлайн-послуги.

"Фіксація курсу гривні на рівні 29,25 грн за 1 дол. США на початку війни допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Механізм фіксації курсу є стабілізатором економіки в поточних умовах. Війна триває вже майже п'ять місяців, за які відбулися суттєві зміни в нашій та світовій економіці. В таких умовах офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям та поступово втрачає роль якоря для очікувань. Ураховуючи це, Національний банк здійснює разову корекцію офіційного курсу гривні до долара США та фіксує його на рівні 36,5686 грн/дол. США. Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності. Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни", – наголосив Голова НБУ Кирило Шевченко.

Умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому і безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними.

Продаж та купівля валюти банками за заявками клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш як на 1% відхилятися від офіційного.

Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку і надалі визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.

З метою збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку Національний банк також вживає додаткових заходів.

По-перше, НБУ дозволить банкам із 21 липня 2022 року продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті). Це створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що зменшить попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті валютного ринку.

По-друге, Національний банк вживає окремих заходів для мінімізації витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями.

Так, із 21 липня: 

• громадяни як і раніше матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
• зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті);
• установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають за кордоном;
• Правління НБУ може запровадити окремий порядок проведення операцій купівлі валюти банками на власні потреби.

Наведені зміни унесені постановою Правління Національного банку України від 21 липня 2022 року № 154 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18", що набирає чинності з 21 липня 2022 року.

Джерело - сайт НБУ.

Друга: у мобільному додатку вашого банку випустіть віртуальну картку. Такі картки не мають фізичного носія, тільки реквізити. Як і у звичайної пластикової картки, це 16-значний номер, термін дії та тризначний код, який потрібно вводити для підтвердження операції в інтернеті.

Також віртуальну картку в більшості банківських продуктів можна додати в GooglePay або ApplePay та розраховуватися смартфоном чи іншим гаджетом в торгових мережах. Про цю можливість також уточнюйте у свого банку.

Що робити, якщо платіжна картка втрачена?

У разі викрадення або втрати картки необхідно її оперативно заблокувати. Це можна зробити:

Зателефонувавши до клієнтської підтримки банку
(телефони є на сайті банку, також рекомендуємо завчасно записати в свій телефон номер банку, вказаний на звороті картки).

Через мобільний/інтернет банкінг

Звернувшись у банківське відділення
Щодо відновлення картки чи відкриття нового рахунку в умовах воєнного стану варто звернутися безпосередньо до банку, де ви обслуговуєтесь.